Система письма
Давньоскандинавська абетка
Збережені тексти давньоскандинавської мови записані двома системами. У рунічних написах використовують старший футарк і пізніший 16-рунний молодший футарк, а середньовічні рукописи, які зберегли більшість літератури, написані латинською абеткою з додатковими літерами, як-от þ, ð, æ та ǫ. У цій таблиці наведено нормалізовані латинські літери, які використовують сучасні видання та давньоскандинавська клавіатура.
Thorn
th · voiceless th as in thin
Eth
d · voiced th as in father
Ash
æ · vowel between a and e
O з оґонеком
ǫ · rounded a, later written ö
O з рискою
ø · rounded front vowel
Лігатура OE
œ · long rounded front vowel
E з хвостиком
ę · nasal e in early manuscripts
A з акутом
á · long a
E з акутом
é · long e
I з акутом
í · long i
O з акутом
ó · long o
U з акутом
ú · long u
Y з акутом
ý · long y
Лічба
Числа в давньоскандинавській мові
Порівняйте нормалізований запис римськими цифрами з типовими давньозахідноскандинавськими кількісними числівниками. Форми числівників можуть різнитися залежно від роду, відмінка, діалекту, рукопису й сучасного видання.
Як це працює
Як працює давньоскандинавська граматика
У давньоскандинавській роль слова позначали флективні закінчення, тому іменники, прикметники, займенники й артиклі змінювали форму значно частіше, ніж їхні відповідники в сучасній англійській. Означений артикль зазвичай приєднувався до кінця іменника, а не стояв окремим словом.
Чотири основні відмінки
Закінчення називного, знахідного, родового й давального відмінків показують роль іменників, прикметників і займенників, тому те саме слово може мати різний вигляд залежно від своєї ролі.
Граматичний рід
Кожен іменник належить до чоловічого, жіночого або середнього роду, а артиклі, прикметники й займенники узгоджуються з ним у роді, числі й відмінку.
Сильні і слабкі дієслова
Сильні дієслова утворюють минулий час, змінюючи голосну основи, а слабкі додають зубне закінчення, як-от -aði або -di.
Розберіть коротку фразу
Виберіть слово з традиційного давньоскандинавського привітання, щоб побачити його форму й роль.
ver · будь
Форма наказового способу другої особи однини від vera зі значенням «бути».
“ Ver þú heill ” — Будь здоровий.
Розвиток
Від доби вікінгів до сучасних скандинавських мов
Простежте шлях давньоскандинавської мови від рунічного періоду через середньовічну рукописну традицію до змін, які розділили її на сучасні північногерманські мови.
бл. 793–1100 рр. н. е.
Доба вікінгів
Давньоскандинавська мова поширювалася разом зі скандинавським розселенням Північною Атлантикою та поза її межами. Більшість збережених свідчень цього періоду — короткі рунічні написи, а регіональні відмінності вже існували.
бл. 1100–1350 рр. н. е.
Доба рукописів
Після прийняття християнства писарі почали писати латинськими літерами на пергаменті. Едди, саги та правові тексти Ісландії й Норвегії зберегли більшість давньоскандинавської літератури, доступної нам сьогодні.
з бл. 1350 р. н. е.
Перехід до сучасних мов
Звукові зміни та дедалі більше регіональне розходження розділили давньозахідноскандинавську й давньосхідноскандинавську мови на сучасні ісландську, норвезьку, данську, шведську та фарерську мови.
Порівняння
Давньоскандинавська й сучасна англійська
Давньоскандинавська й давньоанглійська обидві були германськими мовами, і чимало повсякденних англійських слів досі виявляють упізнаване спільне походження.
Джерела
Дати й форми наведено як стислий навчальний довідник. Написання відрізняється в різних рукописах, діалектах і сучасних виданнях.